А ще у вестибюлі скрипка лунала…

Ви просто божественні…

***

…Не припиняйте усміхатися

Ваша усмішка чарівна

…Знаєте, а ось такі та багато інших вітань, які є фактично зізнанням у любові, повазі отримали б і ви. Але за певних умов. Вам треба було бути педагогом. Але не тільки. І друге, найголовніше, – щоби місцем Вашої роботи був Великодимерський ліцей.

Сьогодні останній день вересня розпочався не тільки для вчителів, а й для всіх працівників ліцею незвично. Незвично тепло, незвично приємно, з усмішками, зарядом бадьорості, гарного настрою.

Колектив навчального закладу починає звикати до сюрпризів, які носять приємний характер. Цього разу у вестибюлі святково одягнені одинадцятикласники і зі святковим настроєм зустрічали кожного вчителя, вручали квітку, святковий коровайчик. А до коровайчика прикріпили вітання.

Деякі з них ми навели. А загалом такі побажання-зізнання отримав кожен. Причому кілька рядків вітання не повторювалися. Всі, кому належить, отримали оригінальний текст. Але всі вони, повторимо, з великою шаною та любов’ю.

Але і це ще не все. У вестибюлі поблизу святкового банера стояла людина зі скрипкою. І дарувала фрагменти просто чарівних мелодій. То було ще одним сюрпризом. От саме це спостерігалося вперше.

Тетяна Філіпова разом зі своїм організаційним штабом запросила викладача Школи мистецтв Ірину Гожельник, котра по класу скрипки закінчила музичне училище у Львові, а потім успішно пройшла навчання в Педагогічному університеті імені Драгоманова.

З-під її смичка у вестибюльному просторі ліцею лунали фрагменти композицій талановитих Вівальді, Бетховена, Масне, Гардела. А ще лунала мелодія пісні «Гуцулка Ксеня». Скрипка у виконанні пані Ірини додавала до святкового настрою ще й романтично-ліричних мотивів.

Як хтось з педагогів влучно підмітив, вони сьогодні отримали в одному одразу кілька подарунків – вітальні усмішки, листівки, коровайчики, квітку та ще й музичне вітання.

Таким було сьогодні, 30 вересня, віншування школярами всього педагогічного колективу ліцею. Бо ми напередодні справді великого свята – Дня вчителя. І як би нам складно і тривожно не було – не забуваємо про це.